Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (2) | Журнали та продовжувані видання (1) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (27) | Авторитетний файл імен осіб (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Хазан Я$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 17 Представлено документи з 1 до 17 |
|||
| 1. | 
Арясова О. В. Взаимосвязь между траппами, карбонатитами и кимберлитами и ее возможные причины [Електронний ресурс] / О. В. Арясова, Я. М. Хазан // Доповiдi Національної академії наук України. - 2012. - № 5. - С. 97-104. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2012_5_18 Опираясь на наиболее полные современные базы данных платобазальтов, карбонатитов и кимберлитов, продемонстрировано существование пространственно-временных корреляций между этими тремя типами внутриплитового магматизма. Указанные корреляции повсеместно проявляются в Евразии и Африке, но отсутствуют в Северной Америке. Вероятной причиной корреляций является взаимодействие с литосферой "головы" гигантского мантийного плюма, которое практически одновременно вызывает магматизм на территории размером порядка первых тысяч километров, объем и состав последнего зависит от тектонического строения и теплового состояния литосферы. Отличие Евразии и Африки, с одной стороны, и Северной Америки - с другой, предположительно связано с тем, что за последние 350 млн лет Северная Америка не размещалась над африканской и тихоокеанской зонами генерации плюмов. | ||
| 2. |
Арясова О. В. Взаимодействие просачивания и неупругой деформации пористости при сегрегации расплава в частично расплавленных системах [Електронний ресурс] / О. В. Арясова, Я. М. Хазан // Доповiдi Національної академії наук України. - 2010. - № 4. - С. 110-116. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2010_4_19 Зазначено, що тиск у розплаві, що заповнює пористість у частково розплавленій системі, визначається конкуренцією просочування, яке наближає градієнт тиску в розплаві до гідростатичного, збільшуючи різницю тисків між розплавом і матрицею, та непружною деформацією пор, що призводить до зменшення цієї різниці тисків. Одержано загальне рівняння, що описує взаємодію просочування та непружної деформації і замикає систему визначаючих рівнянь динаміки двофазного середовища. | ||
| 3. |
Арясова О. В. Сегрегация расплава внутри ограниченных частично расплавленных зон с низкой степенью плавления: результаты численного моделирования [Електронний ресурс] / О. В. Арясова, Я. М. Хазан // Доповiдi Національної академії наук України. - 2010. - № 5. - С. 109-115. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2010_5_20 Базуючись на загальній теорії, розвиненій раніше, числово змодельовано сегрегацію розплаву всередині частково розплавленої зони. Стиль і характерний час сегрегації контролюється параметром сегрегації <$E gamma sub s~=~(L "/" delta sub s ) sup 2>, де L | ||
| 4. |
Арясова О. В. Диффузионная уравновешенность мантийных пород [Електронний ресурс] / О. В. Арясова, Я. М. Хазан // Доповiдi Національної академії наук України. - 2009. - № 4. - С. 100-106. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2009_4_19 Аналіз спостережуваних вмістів рідкісноземельних елементів у клінопіроксені та гранаті ксенолітів кімберлітів та оцінка часу дифузійної релаксації показали, що на глибинах, які перевищують 6 - 7 ГПа, мантійні породи є дифузійно врівноваженими. Наслідком цього є незалежність рідкісноелементного складу насичених розплавів, тобто розплавів, що знаходяться у рівновазі з материнськими породами, від модального складу останніх і масового вмісту розплаву. Більше того, в дифузійно врівноваженій породі всі вмісти у мантійних мінералах можуть бути виражені через один з них. Унаслідок цього вмісти рідкісних і розсіяних елементів у насиченому розплаві майже повністю визначаються єдиним істотним параметром. Це може бути головною причиною подібності рідкісноелементних спектрів у світових кімберлітових провінціях. | ||
| 5. |
Арясова О. В. Формирование редкоэлементного состава кимберлитов в процессе их перколяционной сегрегации [Електронний ресурс] / О. В. Арясова, Я. М. Хазан // Доповiдi Національної академії наук України. - 2009. - № 5. - С. 123-128. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2009_5_22 Запропоновано модель виникнення кімберлітових магм, у якій приймається, що розплави, які виникають у зоні часткового плавлення, досичуються рідкісними та розсіяними елементами (РРЕ) у процесі фільтраційної сегрегації, ймовірно, з виходом на периферію області плавлення. Оскільки мантійні породи на глибинах, що перевищують 6 - 7 ГПа, є дифузійно врівноваженими, рідкісноелементний склад насиченого розплаву, тобто розплаву, який знаходиться в рівновазі з материнською породою, визначається вмістом РРЕ в одному з мінералів твердої матриці і не залежить від її модального складу та масового вмісту розплаву. В такій моделі схожість максимальних вмістів РРЕ у кімберлітових світових провінціях є наслідком повної насиченості розплавів, а розкид спостережуваних значень - варіаціями вмістів РРЕ у мантійних мінералах, а також існуванням реального або ефективного порога просочування. | ||
| 6. |
Арясова О. В. Крупномасштабное фракционирование редкоземельных элементов в мантии кратонов [Електронний ресурс] / О. В. Арясова, Я. М. Хазан // Доповiдi Національної академії наук України. - 2007. - № 8. - С. 110-115. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2007_8_22 Rare earth element (REE) abundances in clinopyroxene and garnet from xenoliths entrained by kimberlites of the Kaapvaal craton, South Africa, and the Somerset Island, Canada, show a strong and species-dependent variation vs. pressure in a depth range of 70 to 200 km. As a result, the interelement ratios of the REE vary across the upper mantle. This effect can be referred to as a REE large-scale space fractionation. Based upon a strong correlation between the activation energies of the REE diffusion in clinopyroxene, and the logarithmic slopes <$E GAMMA> of the abundance vs. pressure dependence, <$E GAMMA~=~-d log C(P) "/" dP>, we speculate that the space fractionation had accompanied mantle melting events and was due to a nonequilibrium REE partition between the melt and the solid residue. A simplified model of the mantle partial melting, which takes into account a PT | ||
| 7. | 
Арясова О. В. Пространственно-временные корреляции между траппами, карбонатитами и кимберлитами [Електронний ресурс] / О. В. Арясова, Я. М. Хазан // Геофизический журнал. - 2012. - Т. 34, № 4. - С. 70-77. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2012_34_4_7 Спираючись на найбільш повні сучасні бази даних платобазальтів, карбонатитів і кімберлітів, продемонстровано існування просторово-часових кореляцій між цими трьома типами внутрішньоплитового магматизму. Ці кореляції повсюдно проявляються в Євразії та Африці, але відсутні у Північній Америці. Ймовірною причиною таких кореляцій є взаємодія з літосферою "голови" гігантського мантійного плюму, яка майже одночасно викликає магматизм на території розміром порядка перших тисяч кілометрів, об'єм і склад якого залежать від тектонічної будови і теплового стану літосфери. Відмінність Євразії і Африки, з одного боку, і Північної Америки, з іншого, пов'язана, певно, з тим, що за останні 350 млн років Північна Америка, на відміну від Євразії та Африки, не розташовувалась над африканською або тихоокеанською областями генерації плюмів. | ||
| 8. |
Хазан Я. М. Рецензия на книгу Н. Л. Миронцова "Численное моделирование электрометрии скважин" [Електронний ресурс] / Я. М. Хазан // Геофизический журнал. - 2013. - Т. 35, № 3. - С. 196-198. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2013_35_3_18 | ||
| 9. |
Хазан Я. М. Комментарии к ответу Н. Л. Миронцова на рецензию [Електронний ресурс] / Я. М. Хазан // Геофизический журнал. - 2013. - Т. 35, № 3. - С. 208. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2013_35_3_22 | ||
| 10. |
Арясова О. В. Взаимодействие мантийной конвекции с литосферой и происхождение кимберлитов [Електронний ресурс] / О. В. Арясова, Я. М. Хазан // Геофизический журнал. - 2013. - Т. 35, № 5. - С. 150-171. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2013_35_5_4 Термобарометрія ксенолітів з 39 кімберлітів Євразії, Африки та Північної Америки показала, що в більшості випадків найглибший ксеноліт, а отже, і всі інші, захоплюється в межах деплетованої літосфери, звідки виходить, згідно з петролого-геохімічними даними, що джерела кімберлітів розміщуються поблизу або в межах деплетованої літосфери. З даних термобарометри випливає також, що зі збільшенням референтного теплового потоку (РТП) на поверхні, що характеризує літосферну геотерму, глибина найглибшого ксеноліту зменшується. Досліджено умови формування реологічного підшару на літосферно-астеносферній межі та показано, що мантійна конвекція досягає підошви деплетованої літосфери "кратонної" потужності (<$E symbol У~130~-~150> км) протягом усієї постархейської історії Землі. В цьому разі реологічний підшар частково проникає в літосферу, викликаючи поблизу її підошви горизонтальні зміщення. Певно саме у зазначеній зоні виникають сильно деформовані породи, з яких захоплюються найбільш глибинні ксеноліти зі слідами значної зсувноїдеформації. Передбачуваний геодинамічною моделлю зв'язок між потужністю деплетованої літосфери та РТП добре узгоджується з результатами термобарометри. В цілому, ці результати підтримують модель походження кімберлітів, яка передбачає, що кімберлітовий магматизм ініціюється "головою" мантійного плюму, яка, розтікаючись, наслідує рельєф підошви літосфери, метасоматизуючи останню і викликаючи появу розплавів, склад яких залежить від тиску. Зокрема, за умов низів літосфери кратонів розплави мають кімберлітовий склад.Исследован физический механизм, контролирующий формирование устойчивой границы между областями кондуктивного и конвективного теплопереноса в мантии (литосферно-астеносферной границы (ЛАГ)). В согласии с термобарометрией ксенолитов кимберлитов из модели следует, что под кратонами ЛАГ совпадает с подошвой области распространения деплетированных пород на протяжении всей постархейской истории Земли. Результаты работы поддерживают модель, которая предполагает, что кимберлитовые расплавы возникают при взаимодействии "головы" мантийного плюма с литосферой. | ||
| 11. |
Арясова О. В. "Правило Клиффорда" и геодинамика кимберлитового магматизма [Електронний ресурс] / О. В. Арясова, Я. М. Хазан // Геофизический журнал. - 2013. - Т. 35, № 6. - С. 101-113. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2013_35_6_6 "Правило Кліффорда" узагальнює спостереження, що вказують на приуроченість алмазо-продуктивного кімберлітового магматизму до ділянок кори архейського і ранньопротерозойського віку. Хоча відомі алмазоносні і навіть високопродуктивні корінні родовища алмазів за межами архейських кратонів, "правило Кліффорда" виконується в більшості випадків. Проте при цьому з точки зору геодинаміки воно не є послідовним, оскільки кімберліти мають глибинне походження і корові структури не можуть впливати на формування протокімберлітових розплавів. Розширене "правило Кліффорда", що акцентує асоціацію корінних родовищ алмазів не з архейською корою, а з потужною деплетованою літосферою, є геодинамічно обгрунтованим і виконується практично без винятків. Крім того, таке розуміння "правила Кліффорда" робить самоочевидним пояснення асоціації кімберлітового магматизму з давніми структурами, оскільки типова для архейських кратонів літосфера не могла виникнути в постархейський час через зменшення потенційної температури конвектуючої мантії. Тому охолодження останньої фактично і є головною фізичною причиною, що зумовлює справедливість "правила Кліффорда". | ||
| 12. |
Хазан Я. М. Тектоника плит: "за" и ... "за" [Електронний ресурс] / Я. М. Хазан // Геофизический журнал. - 2014. - Т. 36, № 5. - С. 170-174. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2014_36_5_12 | ||
| 13. |
Арясова О. В. Максимальная глубина ксенолитов, выносимых кимберлитaми, и тепловое состояние литосферы [Електронний ресурс] / О. В. Арясова, Я. М. Хазан // Доповіді Національної академії наук України. - 2013. - № 3. - С. 95-101. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2013_3_16 Термобарометрическое изучение ксенолитов/ксенокристов из 39 кимберлитов Евразии, Африки и Северной Америки показало, что в большинстве случаев наиболее глубокий ксенолит (а значит, и все остальные) захватывается в пределах деплетированной литосферы. Из этого следует, что в согласии с петролого-геохимическими данными источники кимберлитов располагаются вблизи деплетированной литосферы. По результатам термобарометрии установлено, что с увеличением референтного теплового потока на поверхности, характеризующего литосферную геотерму, глубина наиболее глубокого ксенолита уменьшается. | ||
| 14. |
Арясова О. В. Взаимодействие мантийной конвекции с литосферой и происхождение кимберлитов [Електронний ресурс] / О. В. Арясова, Я. М. Хазан // Доповіді Національної академії наук України. - 2013. - № 4. - С. 78-85. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2013_4_15 Термобарометрія ксенолітів з 39 кімберлітів Євразії, Африки та Північної Америки показала, що в більшості випадків найглибший ксеноліт, а отже, і всі інші, захоплюється в межах деплетованої літосфери, звідки виходить, згідно з петролого-геохімічними даними, що джерела кімберлітів розміщуються поблизу або в межах деплетованої літосфери. З даних термобарометри випливає також, що зі збільшенням референтного теплового потоку (РТП) на поверхні, що характеризує літосферну геотерму, глибина найглибшого ксеноліту зменшується. Досліджено умови формування реологічного підшару на літосферно-астеносферній межі та показано, що мантійна конвекція досягає підошви деплетованої літосфери "кратонної" потужності (<$E symbol У~130~-~150> км) протягом усієї постархейської історії Землі. В цьому разі реологічний підшар частково проникає в літосферу, викликаючи поблизу її підошви горизонтальні зміщення. Певно саме у зазначеній зоні виникають сильно деформовані породи, з яких захоплюються найбільш глибинні ксеноліти зі слідами значної зсувноїдеформації. Передбачуваний геодинамічною моделлю зв'язок між потужністю деплетованої літосфери та РТП добре узгоджується з результатами термобарометри. В цілому, ці результати підтримують модель походження кімберлітів, яка передбачає, що кімберлітовий магматизм ініціюється "головою" мантійного плюму, яка, розтікаючись, наслідує рельєф підошви літосфери, метасоматизуючи останню і викликаючи появу розплавів, склад яких залежить від тиску. Зокрема, за умов низів літосфери кратонів розплави мають кімберлітовий склад.Исследован физический механизм, контролирующий формирование устойчивой границы между областями кондуктивного и конвективного теплопереноса в мантии (литосферно-астеносферной границы (ЛАГ)). В согласии с термобарометрией ксенолитов кимберлитов из модели следует, что под кратонами ЛАГ совпадает с подошвой области распространения деплетированных пород на протяжении всей постархейской истории Земли. Результаты работы поддерживают модель, которая предполагает, что кимберлитовые расплавы возникают при взаимодействии "головы" мантийного плюма с литосферой. | ||
| 15. |
Арясова О. В. От глобальной тектоники к глобальной геодинамике [Електронний ресурс] / О. В. Арясова, Я. М. Хазан // Геофизический журнал. - 2018. - Т. 40, № 5. - С. 71-97. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2018_40_5_5 Згідно зі спостереженнями, на Землі функціонує глобальна (плитова) тектоніка, найхарактернішими ознаками якої є спрединг океанського дна у серединно-океанічних хребтах і субдукція у глибоководних жолобах. Наявність цих процесів засвідчує існування мантійних течій. Однак побудувати послідовну кількісну теорію мантійної конвекції, залишаючись у межах плитової тектоніки, неможливо, тому що неможливо відповісти на питання, де "закінчується" тектонічна плита. З математичної точки зору, трудністю глобальної тектоніки є відсутність граничних початкових умов, використання яких надало би змогу розглядати задачу про еволюцію деякої виділеної частини планети (наприклад, верхньої мантії). Тому для одержання фізично обгрунтованої відповіді на питання про причини і джерела енергії мантійних рухів слід розглядати еволюцію планети як єдине ціле. Така постановка задачі і веде до глобальної геодинаміки. На відміну від глобальної тектоніки, яка, тактично, ігнорує існування ядра Землі, для глобальної геодинаміки рідке зовнішнє тверде внутрішнє ядра, а також процеси на межі між ними і на межі між ядром і мантією, що рішуче впливають на мантійну динаміку, є основними об'єктами дослітдження. У цьому огляді розглянуто лише проблему глобального теплового балансу Землі. Вже у найближчі роки за результатами нейтринного експерименту буде надійно оцінено повну потужность радіогенного тепловиділення в Землі й оцінено дотік тепла з ядра в мантію. Вже одне це суттєво звузить вибір моделей, що опитують процеси в ядрі. Уточнення температури на межі внутрішнього і зовнішнього ядер і характеру перемішування у зовнішньому ядрі надасть змогу зменшити невизначеність температури на нижній межі мантії і сформулювати крайову задачу динаміки мантійних течій. Тим самим буде перекинуто міст від глобальної геодинаміки до глобальної тектоніки і поставлено на міцну фізичну основу уявлення останньої. | ||
| 16. |
Хазан Я. М. Комментарий к статье Г. Г. Кулиева "Анализ результатов интерпретации упругих параметров твердого ядра Земли с позиций современной геомеханики" [Електронний ресурс] / Я. М. Хазан // Геофизический журнал. - 2017. - Т. 39, № 2. - С. 145-149. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2017_39_2_10 | ||
| 17. |
Хазан Я. М. Коронавирусное благоуханье [Електронний ресурс] / Я. М. Хазан // Геофизический журнал. - 2020. - Т. 42, № 5. - С. 233-248. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2020_42_5_13 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |